- пишномовний
- -а, -е.1) Який відзначається багатослівністю.2) Якому властиво вживати надмірно вишукані, високомовні, витіюваті слова, фрази і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пишномовний
Смотреть что такое "пишномовний" в других словарях:
пишномовний — 1) (про слова, фрази, стиль тощо який вирізняється вишуканістю, зазв. надмірною), пишний; високомовний, високий, помпезний (який відзначається урочистістю); піднесений, патетичний, гучний, бучний (сповнений патетики); кучерявий, квітчастий,… … Словник синонімів української мови
пишномовний — прикметник … Орфографічний словник української мови
бундючний — а, е. 1) Надмірно чванливий, пихатий. 2) Дуже багатий; пишний, розкішний. 3) Пишномовний … Український тлумачний словник
велеречивий — а, е, заст., ірон. Багатослівний, пишномовний … Український тлумачний словник
високомовний — а, е. 1) Урочисто піднесений, вишуканий. || ірон. Витіюватий, пишномовний. 2) Який добирає вишукані слова, розмовляє вишуканою мовою … Український тлумачний словник
витіюватий — а, е, книжн. Вигадливий, позбавлений простоти; надмірно вишуканий, пишномовний … Український тлумачний словник
гучний — а/, е/. 1) Який дзвінко лунає, якого далеко чути; дзвінкий, голосний. || Який утворює або здатний утворювати голосні, дзвінкі звуки. 2) Те саме, що бучний. 3) Який став широко відомим; який набув великого розголосу. 4) перен. Пишномовний,… … Український тлумачний словник
евфуїстичний — а, е, літ. Який відзначається евфуїзмом; пишномовний … Український тлумачний словник
закручений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до закрутити I 1 6), 8). || закру/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Звивистий, з багатьма поворотами. 3) у знач. прикм., перен. Хитромудрий, вигадливий або пишномовний. || Химерний, складний … Український тлумачний словник
надутий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до надути 1), 2). 2) у знач. прикм.Збільшений щодо величини, об єму і т. ін. 3) у знач. прикм., перен., розм. Гордовитий, чванливий, бундючний, пихатий. 4) у знач. прикм., перен., розм. Який має ображений, сердитий … Український тлумачний словник
